Опис досвіду роботи

Формування еколого-хімічної компетенції на уроках хімії та в позаурочний час

ВСТУП

Стале майбутнє людства на нашій планеті є одним з найбільш хвилюючих питань сьогодення. Порушення екологічного балансу та рівноваги в довкіллі,загроза зміни клімату та глобального потепління,що виникли в результаті масштабного розвитку промисловості,широкого використання природних ресурсів планети та недбалого ставлення людини

до природи призводять до численних негативних наслідків та екологічної кризи зокрема.Розуміння цього,а також того,що від екологічної свідомості людей,активності,інформованості та бажання брати участь у природоохоронній діяльності залежить майбутнє суспільства  спонукало мене до роботи над  проблемною темою « Формування екологічної свідомості та екологічної культури на уроках хімії» .

Актуальність досвіду.Біосфера - єдина природна сфера існування людини. На сучасному етапі розвитку людської цивілізації вона зазнає настільки швидких змін, що вони стали помітні протягом життя одного покоління. І зміни ці корисними назвати навряд чи можливо. Помилки сучасної людини за своєю природоюті ж, що й тисячі років тому. Проте за масштабами своїх наслідків перевищують помилки попередників на багато порядків. Тим не менш, екологічна якість середовища не входить  в систему ціннісних орієнтацій нашого суспільства.

 Перед  собою ставлю завдання досягти не стільки отримання глибоких наукових знань і вмінь, скільки сформувати особистісні якості такі як ціннісні орієнтації ,екологічно грамотні вміння, готовність до практичної діяльності у сфері захисту довкілля , здоров’я людини та покращення екологічної ситуації . Таким чином, якщо екологічна освіта стане світоглядним принципом, вона допоможе, як наслідок, вирішити соціальні проблеми та змінити ставлення людини до природи. Екологічна свідомість людини формується протягом всього життя, на всіх ступенях освіти. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості підростаючого покоління відіграють саме уроки природничого циклу.Велике різноманіття навчальних дисциплін створює основу для ефективного впровадження екологічної освіти та досягнення запланованих результатів.Така дисципліна природничого циклу як хімія відіграє одну з головних ролей у впровадженні екологічної освіти в середній школі.Хімічна наука знаходить широке використання у розв’язанні ряду важливих екологічних проблем такихяк вивчення різних видів забруднення довкілля та методів боротьби з ними,раціональне використання природних ресурсів та оптимізація взаємин між природою та людиною.

Сучасні екологічні проблеминабули глобального масштабу і належать до природно-техногенних небезпек. До екологічних проблем глобального характеру належать: руйнування озонового шару, парниковий ефект, кислотні дощі, забруднення Світового океану, деградація ґрунтів. Ці проблеми призвели до зростання захворюваності і смертності населення, скорочення тривалості життя, втрати величезної площі сільськогосподарських угідь, безповоротного зникнення окремих класів, родів та численних видів рослин і тварин тощо .

Вирішення означених проблем можливе лише при зміні свідомості і формуванні екологічної культури суспільства, гармонійних відносин людини й природи. Питання стану довкілля та якості життя може бути вирішене  тільки спільними зусиллями педагогів, науковців та практичних екологів. Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту і виховання. Тому, метою роботи є вивчення механізму формування екологічної культури учнів загальноосвітніх шкіл на уроках хімії і в позаурочний час як засобу запобігання потенційних екологічних небезпек людства.

Для вирішення даної проблеми необхідно виконати такі задачі: розглянути концепції педагогів щодо екологічного виховання учнів, розкрити сутність, цілі та методи екологічного виховання в сучасній школі. Об’єктом дослідження є процес екологічного виховання на уроці хімії та у позакласній роботі. Предмет дослідження – методи та прийоми здійснення екологічного виховання у сучасній школі.

Теоретичне підґрунтя досвіду

Проблема взаємовідносин людини і природи була предметом вивчення багатьох учених різних областей наукового знання. Зокрема, Ян Амос Коменський стверджував, що природа розвивається по певних законах, а людина - це частина природи, отже, в своєму розвитку людина підкоряється тим же загальним закономірностям природи . Підкреслювали невіддільність людини і природи і педагогічну цінність гуманного ставлення дитини до природи такі великі педагоги як Ж.-Ж. Руссо, Г. Песталоцці, Ф.Діствер . К. Д. Ушинський стверджував, що екологічне виховання виконує важливу роль в розвитку логічного мислення, пам'яті, уяви. Вивчення ж існуючих у навколишньому світі зв'язків служить однією з основних ланок формування екологічної культури школярів, необхідною умовою становлення відповідального відношення до природи . Оволодіння екологічними знаннями - важливий етап у процесі навчання і виховання дітей.

В. О.Сухомлинський наголошував, що процес пізнання навколишньої дійсності є незалежним емоційним стимулом думки . Як стверджує

Т. В. Кучер, екологічна культура учня - це система наукових знань, спрямованих на пізнання процесів і результатів взаємодії людини, суспільства і природи; відповідальність за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя; готовність до природоохоронної діяльності . В свою чергу екологічне виховання – це вплив на свідомість особистості в процесі її початкового становлення з метою формування соціально-психологічних установок і активної громадянської позиції бережного ставлення до сукупності природних і соціальних ресурсів .

У Концепції екологічної освіти в Україні зазначається, що основною метою такої освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Екологічна освіта, з одного боку, повинна бути самостійним елементом загальної системи освіти, і з іншого боку, виконує інтегративну роль у всій системі освіти. Ця мета досягається поетапно шляхом вирішення освітніх і виховних завдань та вдосконалення практичної діяльності .

РОЗДІЛ І. Теоретичні засади формування екологічної свідомості  на уроках хімії і в позаурочний час

1.1.  Екологічне виховання і хімія

На календарі XXI століття, і ми говоримо про високоіндустріальні, інформаційно-технологічні суспільства, швидке зростання міст, інтенсивний розвиток економіки і сучасне сільське господарство з точним землеробством. Разом з тим людство все більш надмірно споживає природні ресурси, які не є невичерпними; забруднює повітря, ґрунти, води викидами, відходами, пестицидами, хімікатами. Причина екологічного лиха та катастроф полягає насамперед у свідомості людей, перевернута шкала цінностей, де на першому місці стоїть не любов до всього живого, не досягнення гармонії з природою, а збільшення споживання природних багатств, бездумне підкорення та перетворення природи.

Екологічне виховання та формування ключових компетентностей екологічної думки в учнів – важливе завдання сучасної школи. Важливо виховати особистість, здатну бачити, відчувати і передбачати стан довкілля, вміти зберегти і відновити його, розуміти місце людини в ньому. Формування екологічних компетентностей має бути безперервним процесом, що охоплює всі вікові, соціальні та професійні групи населення. Проте її центральною ланкою є школа, оскільки саме за шкільних років формування особистості відбувається найінтенсивніше, тому екологічна освіта є творчим процесом, пов’язаним з розвитком, самоутвердженням і самовираженням особистості.

Розвиток екологічної культури дітей шкільного віку здійснюється з метою формування основних екологічних понять у процесі вивчення навчальних дисциплін і в позакласній роботі, а також відповідального ставлення підростаючого покоління до навколишнього середовища та здоров’я людини.

Основою екологічного навчання та виховання учнів  є екологічно зорієнтована педагогіка. Вона охоплює принцип природовідповідності, екологію соціального середовища, екологію внутрішнього світу людини, екологізацію навчання та виховання.

Знання мають бути набутими, здобутими, «відкритими» самими учнями , лише тоді вони стануть для них значимими. Набуття знань, як і інші освітні завдання, можна вирішити лише зацікавивши, створивши умови для того, щоб у підлітків виникла потреба в освіті.

Сучасне суспільство – це суспільство новітніх хімічних технологій. Ми зустрічаємо нові матеріали, які є продуктами хімічного виробництва, вдома й на вулиці, під час відпочинку й під час роботи. Знайомство з цими сполуками і розпочинається на уроках хімії. При створенні нових матеріалів і джерел енергії, у побуті і у перетворенні природи роль хімії величезна. Саме вона забезпечила достаток найнеобхідніших речей та предметів комфорту, що поліпшили здоров’я людей та їх добробут. У руках розумних, знаючих, добрих людей хімія приносить користь, а в руках нездар стає небезпечною.

Тому одним із завдань шкільного курсу хімії є формування специфічних навичок поведінки з речовинами, умінь грамотно застосовувати знання з хімії в спілкуванні з природою, показати зростаючу роль хімії у розв’язанні глобальних проблем людства, в тому числі й захисті довкілля від забруднення промисловими і побутовими відходами, виховувати екологічну культуру учнів. Хімія як одна з навчальних дисциплін дає змогу засобами свого предмета здійснювати екологічну освіту і виховання учнів безпосередньо у процесі навчання.

1.2.  Екологічний зміст хімії

Особливе місце в екологічному вихованні учнів загальноосвітньої школи належить природничим наукам: біології, географії, хімії, фізиці. Вони створюють необхідну теоретичну базу для розвитку в учнів загальної цілісної картини зв’язків між живою і неживою природою. Між предметні зв’язки (мал. 1) дають можливість розкрити комплексний характер екологічних проблем.

Учням корисно й цікаво знати про хімічні процеси, що відбуваються в оточуючому їх середовищі, як вони впливають на хімічний склад води, ґрунтів, повітря, на здоров’я людини.

Шкільною програмою з хімії передбачено, що програмовий матеріал має чітко виражене екологічне спрямування. Насамперед це стосується висвітлення глобальних екологічних проблем:

·        забруднення навколишнього середовища техногенними речовинами;

·        нестача сировини;

·        радіаційне забруднення середовища;

·        нераціональне використання енергетичних ресурсів;

·        руйнування озонового «екрана» Землі;

·        кислотні опади й смоги;

·        зменшення лісових площ;

·        парниковий ефект;

·        спустошення земель;

·        порушення екологічних функцій Світового океану;

·        зменшення біологічної розмаїтості;

·        збільшення захворюваності людей.

Екологічна складова хімічної освіти у програмі представлена біосферними колообігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу. Належна увага приділяється впливу хімічних чинників на здоров’я людини, пояснюється згубна дія алкоголю, наркотичних речовин, тютюнопаління.

Вивчення хімії спрямоване також на формування життєвої і соціальної компетентностей учнів, зокрема їх екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві .

Аналізуючи шкільну програму з хімії, бачимо, що екологічні питання проходять через всі теми курсу. Наприклад, у 7 класі з перших уроків розглядається питання ролі хімії в природі і житті людини, на необхідність здобуття хімічних знань, які допоможуть жити в гармонії з природою, тому що хімія відіграла дуже велику роль у житті людства. Добування металів, виготовлення надміцних сплавів, синтетичних матеріалів, пластичних мас, надпровідників, миючих засобів, гуми, ліків тощо також не обійшлися без втручання хімії. Хімія життєво необхідна світу, вона стала частиною нашого життя, і від уже зроблених страшних помилок врятувати може лише вона – хімія. Таким чином, шкільний курс хімії має всі можливості для формування екологічної культури учня.

Традиційні форми освітньої діяльності (лекції, семінари, практичні роботи, екскурсії, бесіди, спостереження) орієнтовані переважно на фронтальну чи індивідуальну роботу, розвиток раціонального мислення і пізнавального типу поведінки. Гуманістична ж модель екологічної освіти ґрунтується на гнучкому поєднанні фронтальних, групових та індивідуальних видів діяльності, врахуванні різноманітних стилів пізнання, у відповідності з чим, окрім перерахованих, активно використовуються форми, спрямовані на збалансоване використання різних каналів передачі інформації:

·        Інтерактивні (рольові ігри, дискусії, інсценування);

·        Спрямовані на емоційне сприйняття природи;

·        Спрямовані на сприйняття розвитку діяльнісної поведінки – робота в малих групах і навчання через співпрацю, «мозковий штурм», вирішення проблемних задач, природоохоронна робота, інтегровані творчі й навчально-дослідницькі проекти, орієнтовані на вирішення соціально-економічних проблем.

Екологічна освіта може успішно здійснюватися при виконанні таких умов:               - Учні отримують позитивні емоції під час навчання, бо саме позитивні емоції краще запам’ятовуються;

·         Методи навчання – активні та інтерактивні;

·         Навчання побудоване навколо ідеї індивідуальної та суспільної відповідальності людини;

·         Навчання базується на використанні місцевих матеріалів і формує вміння приймати рішення й активно діяти по збереженню довкілля.

У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знання  учня , розвиток їх розумової діяльності, виявлення вмінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшій самоосвіті і самореалізації.

РОЗДІЛ ІІ. Практичні аспекти використання екологічної орієнтації на уроках хімії і в позаурочний час.

2.1. Напрями екологічної освіти на уроках хімії

Одним із головних завданьвчителя сучасної школи - виховати покоління людей, що усвідомлюють значимість екологічних знань для подальшого виживання людства.
Лейтмотивом екологізації навчально-виховного процесу має стати необхідність формування екоцентричної свідомості, для якої є характерним:
-Розуміння «екологічного імперативу» (правильно те, що не порушує екологічної рівноваги в природі);
-  Усвідомлення того , що все, створене природою, має право на існування;
- Відмова від протиставлення світу людей світу природи, так як це єдина система.
Але слід пам'ятати, що «освіта настільки є потужною, що може погіршити стан справ» (Дж. Бердвуд). Це відноситься і до екологічного виховання , якщо воно ведеться непрофесійно, без урахування вікових особливостей учнів, епізодично і т.д. У зв'язку з цим особливо зростає роль вчителів професіоналів природничого циклу.Саме на цих уроках можна і потрібно не тільки надавати учням інформацію про стан навколишнього середовища, але і вчити її сприймати і інтерпретувати, так якінформацію, що породжує тривогу, часто блокується свідомістю людини. Це блокування має давні культурно-історичні коріння.
Як учитель хімії я бачу своє завдання в тому, щоб озброїти учнів екологічними знаннями, прищепити їм навички усвідомленої екологічної культури поведінки у трудовій діяльності та в побуті. Практично до кожної теми шкільного курсу хімії можна підібрати відповідний екологічний матеріал. Проблема полягає в тому, як його піднести, щоб учням він був цікавий, щоб не викликав «відторгнення» як щось обридле і  те, що«приїлося». Хочу навести деякі прийоми, які дозволяють це зробити

2.2. Розв’язання задач із екологічним змістом

В умовах екологізації хімічної освіти зростає роль розрахункових і творчих завдань з екологічним змістом. Використання на уроках хімії таких завдань спрямоване на вивчення багатства рідного краю, сприяє розумінню сутності екологічних проблем та гуманітарному вихованню. Вивчення будь-якого предмета в школі повинне бути організоване таким чином, щоб учням було цікаво на уроках, щоб вони прагнули одержувати нові знання. Із цією метою можна використовувати в навчальному процесі нетрадиційні завдання – інтегровані, пізнавальні задачі. Вирішення задач формує певний стиль мислення й розвиває інтелектуальні вміння дітей. Саме розв’язування таких завдань – це активний пізнавальний процес. Інтегровані завдання сприяють формуванню пізнавальних мотивів (ставлять учнів перед необхідністю творчого використання наявних у них знань і здобуття нових).

У таких завданнях інтеграція знань здійснюється за рахунок комплексного використання матеріалу з різних галузей (медицини, біології, екології, історії) та активного пошуку нової інформації. Завдання інтеграції – не лише озброєння учнів цілісною сукупністю знань про навколишній світ, а й виховання адекватного і грамотного ставлення до дійсності, розвиток умінь самостійно вирішувати проблеми, що виникають, і науково пояснювати, які явища відбуваються.

При використанні пізнавальних завдань у деяких випадках навчання здійснюється через опору на вже наявні знання й життєвий досвід. На початковому етапі інтегровані завдання використовуються з метою залучення уваги й стимулювання цікавості або розвитку допитливості. У цей період завдання мають переважно ілюстративний характер. На наступних етапах навчання використовуються інтегровані пізнавальні завдання проблемного характеру.

Приклади завдань для розвитку екологічного мислення (додаток 1)

2.3. Використання ігор на уроках хімії

В екологічній освіті пріоритетними методами вважають методи ігрового активного навчання. Ділові ігри сприяють підвищенню інтересу до поставлених питань, кращому засвоєнню інформації, є важливим методичним прийомом, що дозволяє успішно вирішувати завдання природоохоронної освіти і виховання. Збуджуючи розумову активність, вони дають змогу учням ґрунтовні знання, набуті в результаті особистого досвіду; різноманітність думок з проблеми навчає сперечатися, відстоювати власну точку зору. Кожен повинен відчувати свою причетність до того, що відбувається навколо нього, бути спроможним приймати рішення, діяти, виконуючи свій обов’язок перед природою.

Приклади ігор, які можна використовувати на уроках хімії ( додаток 2).

2.4. Метод екологічних проектів.

Метод екологічних проектів дає можливість формувати в учнів творчий підхід до пізнання природи, оцінки екологічної ситуації, виявляти, аналізувати та оцінювати вплив антропогенних факторів на навколишнє середовище, прогнозувати зміни, пропонувати своє вирішення екологічних проблем, сприяє вихованню екологічної свідомості учнів, формує природоохоронну компетентність.

У 2011 році група учнів 11-го класу під моїм керівництвом підготувала проект «Екологічні проблеми Брусилівщини». Потрібно відмітити , що це клас , який навчався у профільному класі української філології тому учні не  особливо задумувалися над питаннями зв»язку уроків хімії з вирішенням екологічних проблем.  Саме тому я провела анкетування для того , щоб дізнатися ким хочуть бути випускники у майбутньому. Відповідно до результатів цього анкетування  було створено творчі групи: журналістів, юристів, економістів, соціальних робітників, екологів. Метою роботи було: познайомитися з екологічними проблемами нашого  селища , адже це є складовою частиною всебічного гармонійного розвитку особистості; формувати внутрішню потребу берегти і примножувати багатство природи, вміння і навички бачити природу, як єдину цілісну систему, середовище життя людини , джерело її існування. Завдання:  вивчення стану навколишнього середовища; дослідження стану територій біля річки; охарактеризування якості води в річці. Об’єктом дослідження була вся територія селища Брусилів.

Мал. 2 Під час дослідження з учнями місцевості біля річки

При дослідженні були поставлені наступні завдання:

1.     Зробити огляд літературних джерел.

2.     Дослідити стан місцевих сміттєзвалищ..

3.     Дослідити екологічні проблеми , які виникають в результаті виникнення стихійних сміттєзвалищ.

4.      Проблеми утилізації відходів.

5.     Дослідити  найбільші водойми селища.

6.     Дослідити відібрані проби на фізичні показники та загальні хімічні показники.

7.     Проаналізувати екологічне законодавство.

8.     Запропонувати можливі шляхи вирішення екологічної проблеми: поліпшення стану екологічної ситуації у селищі Брусилів..

Дана робота була надіслана на конкурс робіт серед учнів  району « Брусилівщина – моя Батьківщина». Учні отримали дипломи учасників конкурсу.( додаток 3)

2.5. Використання відеофільмів. Добре зроблений відеосюжет, що враховує вікові особливості, виробляє достатньо сильне враження, а його обговорення дозволяє сформувати правильне розуміння тієї або іншої екологічної проблеми. Для учнів 7 - 8 класів використовую відеосюжети нетривалі, доступні для первинного сприйняття, дуже наочні. Для старшокласників - сюжети більш серйозні, наукові, які сьогодні, я думаю, без зусиль можна підібрати в будь-якій відеотеці.
2.6. Підготовка учнями повідомлень і рефератів. Прагну пропонувати для робіт цікаві теми і рекомендую додаткову літературу. Важливо відпрацювати з учнем подачу матеріалу: коротко, динамічно, з використанням наочності у вигляді малюнків, таблиць, діаграм. Збільшує ефективність сприйняття матеріалу, що викладається введенням елементів бесіди, постановки проблемних питань з матеріалу, відображеного в рефераті, даже практично про будь-яку екологічну  в учнів є якесь уявлення, що склалося під впливом ЗМІ, інших уроків. І їм цілком посильна роль не тільки простих слухачів, але і співрозмовників, опонентів. А підсумок, який підводить учень, який  готував реферат, сприймається після цього більш усвідомлено.
2.7. Демонстрація малюнків і плакатів, виконаних учнями - це гарний прийом зворотного зв'язку. Пояснюю учням, що важливо не стільки якість виконання, як правильність розуміння проблеми, оригінальність її інтерпретації.Робота ця творча, і її оцінювання слід проводити дуже тактовно, щоб не відбити бажання творити далі. А зміст робіт добре відбиває рівень освоєння та осмислення матеріалу, помилки сприйняття, які тут же можна виправити, уточнити.
2.8. Навіть при самому скромному оснащенні хімічного кабінету існує можливість організувати для зацікавлених учнів невеликі екологічні дослідження.Так, виконавши досліди з вивчення активності ферменту амілази в різних середовищах і встановленню кислотності опадів (снігу) в різних ділянках селища, мої дослідники прийшли до висновку, що проростання насіння на пришкільній ділянці повинно пройти нормально. А дослідження ситуації з використання тютюну, алкоголю, наркотиків викликали чималий інтерес в учнів, вчителів та батьків, спонукали до переосмислення цієї проблеми. ( д4)
2.9.По ходу пояснення матеріалу або під час опитування часто проводжу «екологічні хвилинки» і, щоб посилити емоційний вплив, щоб сказане запало в душу, я використовую віршовані рядки:
Бережіть землі, ці води,
Навіть малу билинку люблячи,
Бережіть всіх звірів всередині природи,
Вбивайте лише звірів всередині себе.
(Є. Євтушенко)
А якщо відповідних рядків не знаходжу, то часом складаю і сама:
До нас з неба падає вода,
Вона чудовий розчинник.
Але розчиниться у краплі тій,
Те, що звемо ми - забруднювач.
І дощ кислотний впаде на землю,
Шкоду несучи живому,
Скидання підприємств щороку
Буквально губить водойми.
То чи багато ж  на Землі води?
Так-багато, але й дуже мало.
Так довго людство її
У небезпечні розчини перетворювало.
На бочці з порохом, детонатор де вода,
Живемо часом ми дуже вже безтурботно.
Тож бережіть воду, панове,
Нехай життя продовжиться на планеті вічно!
2.10.Всі діти - артисти: і маленькі і великі з величезним задоволенням грають на сцені. Постановка екологічних вистав - це благодатний грунт для екологічного виховання при достатньо великому виборі екологічних сценаріїв, що публікуються у предметних журналах і газетах. Сприйняте почуттями екологічнезнання залишається в думці і серці  на довгі роки, може бути, на все життя.
Такі основні прийоми, які мені вдається використовувати у роботі з екологічної освіти своїх учнів. А результативність можна оцінити за допомогою екологічних анкет (додаток № 5), які після закінчення навчального року проводжу серед учнів. Результати анкетування останніх 3-х років виявили позитивні тенденції: зниження прагматичної установки по відношенню до природи і збільшення кількості учнів з естетичної, когнітивної та етичної установкою, зсув екологічної свідомості учнів з області антропоцентричної в область екоцентрична. Це вселяє надію на те, що екологічна криза не знищить людську цивілізацію в новому тисячолітті.

2.11. Екологічне виховання в позаурочний час

Дослідження вчених-психологів стверджують, що екологічна освіта і виховання невіддільні, екологічна освіта сьогодні є прикладом здійснення психолого-педагогічного принципу єдності освіти й виховання, в результаті чого формується особистість школяра, його світогляд. У розв’язанні цих проблем пріоритет належить формам позакласної роботи, оскільки вона має більше переваг порівняно з навчанням у класі, адже необмежена академічними годинами. Завдяки своїм перевагам неформальна освіта в галузі навколишнього середовища зацікавлює педагогічну громадськість, тому що вона набагато повніше враховує знання й інтереси школярів, їхні пізнавальні й інтелектуальні можливості, дає змогу застосовувати здобуті знання, набуті уміння й навички у практичній діяльності з охорони навколишнього середовища. Важливо, що розширюються безпосередні контакти учнів з природою, і вони мають змогу побачити результати своєї роботи.

Робота екологічного факультативу, участь у  екологічних конкурсах,  проведення конференцій, екологічних ранків та вечорів, екологічних віталень та багатьох інших виховних заходів екологічної тематики сприяє формуванню відповідального ставлення учнів до природи та накопиченню власного досвіду розв’язання екологічних проблем довкілля. Віриться, що учні, які перейнялися екологічними проблемами, в майбутньому будуть грамотно поводитися у побуті, у природі та виробництві. Сформовані екологічні компетенції та набуті в школі знання допоможуть бережно ставитися до природи та жити в гармонії з нею.

ВИСНОВКИ

Екологічне виховання розглядається педагогами і психологами, як систематична діяльність спрямована на розвиток в учнів екологічної культури. Екологічна культура людини – це результат екологічного виховання, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище; наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров‘я, набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем. Також було досліджено активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання і виховання, які допомагають згуртувати класний колектив, дають можливість обґрунтувати свою думку, шукати правильні рішення шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників.

Екологічне виховання учнів буде більш ефективним, якщо:

• всі предмети природознавчого циклу, в тому числі і хімія, будуть спрямовані на формування екологічної свідомості учнів;

• вдало використовувати активні та інтерактивні форми і методи екологічного навчання на уроках хімії;

• застосовувати тестові завдання та задачі екологічного змісту на різних етапах вивчення хімії.

Список використаних джерел

1.                          Білявський Г.О. Основи екології: Підручник – К.: Либідь, 2005. – 408 с.

2.                          Буринська Н. Екологічна складова у змісті шкільної хімічної освіти // Біологія і хімія в школі. – 1998 - №1 – с. 18-20

3.                          Буринська Н. Досвід формування екологічної свідомості в учнів // Біологія і хімія в школі. – 2008 - №1 – с. 43-45

4.                          Концепція екологічної освіти в Україні (Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 20.12.2001 № 13/6-19) [Електронний ресурс]. Режим доступу: //http:www.mavkovychi.org.ua/?p=26

5.                          Лазарєва О. Розвиток екологічного мислення шляхом розв’язування задач із хімії // Хімія – 2013 - № 4 (712) – с. 15-20

6.                          Поручник Л.В. Хімія і екологія // Б-ка журн. «Хімія»; Вип. 11 (119) – Х.: Вид. група «Основа», 2012 – 126 с.

7.                          Хімія: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7 – 9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005

8.                          Хімія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 10 – 11 класи. К: 2010